Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Карунна Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Карунна Т. І. Вплив генотипу тварин на їх ріст і розвиток [Електронний ресурс] / Т. І. Карунна // Науковий вісник "Асканія-Нова". - 2012. - Вип. 5(2). - С. 242-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvan_2012_5(2)__35 | ||
| 2. | 
Карунна Т. І. Фенотипові кореляції та можливість їх використання при селекції свиней [Електронний ресурс] / Т. І. Карунна // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2013. - Вип. 7. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2013_7_11 | ||
| 3. | 
Войтенко С. Л. Ефективність системи селекції у племінному свинарстві [Електронний ресурс] / С. Л. Войтенко, Л. В. Вишневський, Т. І. Карунна // Розведення і генетика тварин. - 2014. - Вип. 48. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2014_48_9 | ||
| 4. |
Карунна Т. І. Прогнозування продуктивності свиней за обмеженою кількістю ознак [Електронний ресурс] / Т. І. Карунна // Розведення і генетика тварин. - 2015. - Вип. 49. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2015_49_18 | ||
| 5. | 
Карунна Т. Кнури великої білої породи вітчизняного та зарубіжного походження [Електронний ресурс] / Т. Карунна // Тваринництво України. - 2015. - № 6. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_6_8 | ||
| 6. | 
Карунна Т. І. Велика біла порода в племінних господарствах Полтавщини [Електронний ресурс] / Т. І. Карунна // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2015. - Вип. 2(2). - С. 260-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vanp_2015_2(2)__44 | ||
| 7. |
Войтенко С. Л. Вплив генотипових та паратипових факторів на реалізацію молочної продуктивності корів [Електронний ресурс] / С. Л. Войтенко, Т. І. Карунна, Б. С. Шаферівський, І. М. Желізняк // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2019. - Вип. 1-2. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2019_1-2_4 | ||
| 8. |
Желізняк І. М. Можливість підвищення молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи за рахунок селекційно-технологічних чинників [Електронний ресурс] / І. М. Желізняк, С. Л. Войтенко, Т. І. Карунна // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2019. - Вип. 4. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2019_4_8 | ||
| 9. | 
Войтенко С. Л. Найбільш вагомі фактори впливу на формування та реалізацію молочної продуктивності корів [Електронний ресурс] / С. Л. Войтенко, І. М. Желізняк, Т. І. Карунна, Б. С. Шаферівський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 1. - С. 140-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_1_18 Створення конкурентоспроможної галузі молочного скотарства не лише в Україні, але й світі, грунтується на засадах підвищення генетичного потенціалу худоби різними методами. При цьому найбільш об'єктивною й економічно обгрунтованою ознакою продуктивності великої рогатої худоби молочних порід вважається молочна продуктивність корів, зважаючи на ті чинники, які найбільш суттєво впливають на формування і реалізацію молочної продуктивності худоби, що може стати основою для створення високопродуктивного стада та конкурентоздатної породи. Мета дослідження - з'ясувати вплив природно-екологічних умов, лінійної належності, умовної кровності за спадковістю голштинської породи та походження за батьком на прояв молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментальні дослідження проведені на худобі різних ліній та походження за батьком у племінних та промислових господарствах Полтавщини. Ефективність вбирного схрещування визначали за продуктивністю корів різних генотипових груп. Встановлено, що природно-екологічні умови Полтавської області забезпечили не однаковий прояв реалізаційного потенціалу надою корів першої лактації як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля цього регіону, з огляду на середні показники молочної продуктивності, пристосовані дочірні нащадки ліній Елевейшна 1491007, Маршала 2290977 і Чіфа 1427381. Визнано, що сучасна промислова технологія виробництва молока сприяє створенню консолідованого за молочною продуктивністю стада, незалежно від лінійної належності худоби. Але й за таких умов продуктивність худоби можна поліпшити через добір, підтвердженням чого слугують коефіцієнти мінливості ознаки (Сv = 15,8 - 23,9 %). З'ясовано, що висококровні (87,5 % і більше) за голштинською породою корови української чорно-рябої молочної породи характеризувалися значно вищою молочною продуктивністю за ряд лактацій порівняно з тими, умовна кровність яких за поліпшувальною породою становила 62,5 - 87,4%. Одночасно з цим, вбирне схрещування не вплинуло на вміст жиру в молоці помісних корів. Визначено, що залежно від походження за батьком, надій корів першої лактації змінювався від 5847 кг до 8697 кг за найвищого показника в дочок бугаїв Х. Віндбрейкер 132449988 та Дж. А. Пінг 61089329.Створення конкурентоспроможної галузі молочного скотарства не лише в Україні, але й світі, грунтується на засадах підвищення генетичного потенціалу худоби різними методами. При цьому найбільш об'єктивною й економічно обгрунтованою ознакою продуктивності великої рогатої худоби молочних порід вважається молочна продуктивність корів, зважаючи на ті чинники, які найбільш суттєво впливають на формування і реалізацію молочної продуктивності худоби, що може стати основою для створення високопродуктивного стада та конкурентоздатної породи. Мета дослідження - з'ясувати вплив природно-екологічних умов, лінійної належності, умовної кровності за спадковістю голштинської породи та походження за батьком на прояв молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментальні дослідження проведені на худобі різних ліній та походження за батьком у племінних та промислових господарствах Полтавщини. Ефективність вбирного схрещування визначали за продуктивністю корів різних генотипових груп. Встановлено, що природно-екологічні умови Полтавської області забезпечили не однаковий прояв реалізаційного потенціалу надою корів першої лактації як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля цього регіону, з огляду на середні показники молочної продуктивності, пристосовані дочірні нащадки ліній Елевейшна 1491007, Маршала 2290977 і Чіфа 1427381. Визнано, що сучасна промислова технологія виробництва молока сприяє створенню консолідованого за молочною продуктивністю стада, незалежно від лінійної належності худоби. Але й за таких умов продуктивність худоби можна поліпшити через добір, підтвердженням чого слугують коефіцієнти мінливості ознаки (Сv = 15,8 - 23,9 %). З'ясовано, що висококровні (87,5 % і більше) за голштинською породою корови української чорно-рябої молочної породи характеризувалися значно вищою молочною продуктивністю за ряд лактацій порівняно з тими, умовна кровність яких за поліпшувальною породою становила 62,5 - 87,4%. Одночасно з цим, вбирне схрещування не вплинуло на вміст жиру в молоці помісних корів. Визначено, що залежно від походження за батьком, надій корів першої лактації змінювався від 5847 кг до 8697 кг за найвищого показника в дочок бугаїв Х. Віндбрейкер 132449988 та Дж. А. Пінг 61089329. | ||
| 10. |
Постой Р. В. Вплив кортико-вегетативних механізмів регуляції на вміст лактату, пірувату та їх співвідношення у крові свиноматок [Електронний ресурс] / Р. В. Постой, В. І. Карповський, А. М. Шостя, С. О. Усенко, Т. І. Карунна, Б. С. Шаферівський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 205-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_28 Індивідуальні особливості діяльності нервової системи обумовлюють різний рівень обміну речовин в організмі, стійкість до впливу стресових факторів та швидкість пристосування до мінливих умов навколишнього середовища. Мета статті - з'ясувати вплив кортико-вегетативних механізмів регуляції на показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок. Типи вищої нервової діяльності в холостих свиноматок великої білої породи 3-річного віку визначали за допомогою методики умовних харчових рефлексів, тонус автономної нервової системи досліджували тригеміновагальним тестом. У плазмі крові свиноматок визначено вміст лактату та пірувату, для оцінки взаємозв'язку та впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції проводили кореляційний та дисперсійний аналізи одержаних даних. Показано, що існує взаємозв'язок між показниками умовно-рефлекторної діяльності, типом автономної регуляції серцевого ритму у свиноматок та вмістом лактату у плазмі крові. Виявлені вірогідні відмінності за вмістом лактату у плазмі крові між свиноматками з різними типами автономної регуляції серцевого ритму. За даними дисперсійного аналізу, ваготонія чинить вірогідний вплив на вміст лактату у плазмі крові - <$E eta sub х sup 2~=~0,34> (p << 0,05). Окрім того, встановлено тісні взаємозв'язки між вмістом лактату у плазмі крові і ваготонією (r = 0,91; p << 0,01) та симпатикотонією (r = -0,64; p << 0,01).Залежно від типологічних особливостей вищої нервової діяльності встановлено, що у свиноматок сильного врівноваженого рухливого типу вміст лактату у плазмі крові нижчий (на 15,06 - 15,96 %; p << 0,05) порівняно зі свиноматками сильного врівноваженого інертного та слабкого типів. З'ясовано, що рухливість процесів збудження і гальмування в корі великого мозку взаємопов'язана із вмістом лактату у плазмі крові (r = -0,46; p << 0,05) та чинить на нього вірогідний вплив (<$E eta sub х sup 2~=~0,36>; р << 0,01). Натомість, кортико-вегетативні механізми регуляції не мають вірогідного впливу на вміст пірувату у плазмі крові та співвідношення лактат/піруват. Отже, одержно нові наукові дані щодо впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції на окремі показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок великої білої породи.Індивідуальні особливості діяльності нервової системи обумовлюють різний рівень обміну речовин в організмі, стійкість до впливу стресових факторів та швидкість пристосування до мінливих умов навколишнього середовища. Мета статті - з'ясувати вплив кортико-вегетативних механізмів регуляції на показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок. Типи вищої нервової діяльності в холостих свиноматок великої білої породи 3-річного віку визначали за допомогою методики умовних харчових рефлексів, тонус автономної нервової системи досліджували тригеміновагальним тестом. У плазмі крові свиноматок визначено вміст лактату та пірувату, для оцінки взаємозв'язку та впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції проводили кореляційний та дисперсійний аналізи одержаних даних. Показано, що існує взаємозв'язок між показниками умовно-рефлекторної діяльності, типом автономної регуляції серцевого ритму у свиноматок та вмістом лактату у плазмі крові. Виявлені вірогідні відмінності за вмістом лактату у плазмі крові між свиноматками з різними типами автономної регуляції серцевого ритму. За даними дисперсійного аналізу, ваготонія чинить вірогідний вплив на вміст лактату у плазмі крові - <$E eta sub х sup 2~=~0,34> (p << 0,05). Окрім того, встановлено тісні взаємозв'язки між вмістом лактату у плазмі крові і ваготонією (r = 0,91; p << 0,01) та симпатикотонією (r = -0,64; p << 0,01).Залежно від типологічних особливостей вищої нервової діяльності встановлено, що у свиноматок сильного врівноваженого рухливого типу вміст лактату у плазмі крові нижчий (на 15,06 - 15,96 %; p << 0,05) порівняно зі свиноматками сильного врівноваженого інертного та слабкого типів. З'ясовано, що рухливість процесів збудження і гальмування в корі великого мозку взаємопов'язана із вмістом лактату у плазмі крові (r = -0,46; p << 0,05) та чинить на нього вірогідний вплив (<$E eta sub х sup 2~=~0,36>; р << 0,01). Натомість, кортико-вегетативні механізми регуляції не мають вірогідного впливу на вміст пірувату у плазмі крові та співвідношення лактат/піруват. Отже, одержно нові наукові дані щодо впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції на окремі показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок великої білої породи. | ||
| 11. |
Усенко С. О. Історичні аспекти та перспективи розвитку козівництва в Україні [Електронний ресурс] / С. О. Усенко, О. О. Васильєва, О. І. Кравченко, Б. С. Шаферівський, Т. І. Карунна, І. М. Желізняк, Ю. В. Карбан // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 2. - С. 145-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_2_19 Проаналізовано етапи розвитку козівництва та сучасний стан і перспективи його розвитку в Україні та світі. Подано основні напрями розвитку, моніторинг ефективності роботи господарств із виробництва козиного молока та розв'язання практичних проблем відродження галузі козівництва. Представлено технологічні особливості роботи приватного та фермерського господарства, які спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції. Проведено моніторинг основних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз у приватному підприємстві "Бабині кози", яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області та сімейній фермі "Сікорська" Зіньківського району Полтавської області, де утримують 30 козематок зааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Встановлено, що у сучасній галузі агропромислового виробництва питання одержання екологічних продуктів харчування високої якості, а також розширення асортименту тваринницької продукції є актуальним. До того ж з метою підвищення обсягів виробництва і якості козиного молока величезне значення має робота з племінним стадом, формування високопродуктивних ліній і родин, які сприятимуть одержанню тварин різних за біологічними і господарськи корисними ознаками. Для підвищення селекційної роботи та прискорення формування галузі козівництва на сучасному етапі використання прогресивних технологій утримання тварин і глибокої переробки сировини доцільно в Україні створити асоціацію молочного козівництва з науковим центром та міжнародними зв'язками на основі формувань фермерського типу в сільській місцевості. Стверджено, що у козівництві за найменших витрат можна отримати високоцінну продукцію з високим рівнем біологічної повноцінності. | ||
| 12. |
Полєва І. О. Біологічна цінність молока корів української чорно-рябої молочної породи із різними генотипами капа-казеїну (CSN3) та сиру кисломолочного [Електронний ресурс] / І. О. Полєва, І. В. Корх, Т. І. Карунна, В. С. Тендітник, Т. С. Кодак // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 3. - С. 169-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_3_23 Викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокислотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капаказеїну. Мета дослідження - виявлення зв'язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінністю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорнорябої молочної породи відділення "Профінтерн" ДП ДГ "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержаних результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інституту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи - 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували методом PCR-RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів'я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п'яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП "Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва" методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi-8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокислотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тенденція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порівняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддослідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їх генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біологічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |